ХРОНОЛОГІЯ ГОЛОВНИХ ЕТНІЧНИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ
| VIII тис. до н. е. | Початок формування етнічного шару культури. Виокремлення індоєвропейської мови з бореальної. |
| VII тис. до н. е. — середина І тис. н. е. | Переважне побутування символіки скотарського культу |
| VI — IV тис. до н. е. | Існування індоєвропейської етномовної сім'ї |
| Середина V — перша половина III тис. до н. е. | Культура Вінча — один з потоків індоєвропейської культури, пов'язаної зі слов'яно-українською етнічністю |
| V — III тис. до н. е. | Зіткнення двох культурних потоків у степовій зоні України: трипільських землеробів і войовничих кочівників — номадів |
| IV тис. до н. е. | Формування в Україні антропологічного типу масивних європеоїдів — скотарів індоєвропейської культури. Виникнення найдавнішої літератури, що відтворювала сюжети загальної індоєвропейської історії: Іліади та Одіссеї, Авести, Веди, Махабхарати, Рамаями, слов'янських билин. |
| Злам II — I тис. до н. е. | Відгалуження від індоєвропейської етномовної сім'ї слов'янської мовної гілки |
| XV — XII ст. до н. е. | Розселення на території України комарівської та тшинецької археологічних культур, пов'язаних з відособленням слов'ян з індоєвропейського етногенетичного центру |
| XI — III ст. до н. е. | Побутування на території України лужицької, чорноліської, білогрудівської та скіфської археологічних культур |
| III ст. до н. е. | Побутування серед племен степової частини України культу зброї (культу меча) |
| II ст. до н. е. — II ст. н. е. | Формування на території України зарубинецької та пшеворської археологічних культур, пов'язаних із творенням східнослов'янської етномовної гілки |
| Початок І тис. н. е. | Відгалуження від слов'янського етномовного стовбура східнослов'янської гілки |
| І ст. н. е. | Утворення на території Середньої Наддніпрянщини та Полісся двох історично-культурних областей як результат зіткнення зарубинецької і сарматської культур |
| І — II ст. | Початок етнокультурної інтеграції населення України, пов'язаної з поширенням черняхівської культури |
| II ст. | Другий поділ слов'янського населення України на дві історично-культурні області: Верхньодніпровську та Дністровську як результат вторгнення у слов'янський світ готів — носіїв вельбарської культури |
| Друга чверть II — початок IV ст. | Перший поштовх до консолідації різноетнічного населення України |
| II — IV ст. | Війна слов'ян з готами |
| III — IV ст. | Існування пшеворської та черняхівської археологічних культур, пов'язаних із завершенням етногенезу східних слов'ян |
| Друга чверть І тис. | Початок формування київської археологічної культури |
| III ст. | Перша згадка про венедів як східнослов'янську етнічну спільність |
| IV ст. | Вторгнення в землі України гунів і аварів |
| IV — V ст. | Зародження етнічної ідеї східного слов'янства — здобуття незалежності |
| IV — IX ст. | Велике переселення народів через територію України |
| V — VII ст. | Поширення в Україні празької, київської, пеньківської та колочинської археологічних культур — основи етногенезу праукраїнського етносу. Формування на східнослов'янській етнічній основі склавинів і антів. |
| V — X ст. | Перший етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з етнонімічними утвореннями |
| Початок другої половини І тис. | Вузловий період у етногенетичному процесі населення України — формування пріоритету його слов'янської основи |
| VI ст. | Перша східнослов'янська конфедерація, створена на основі племінного союзу дулібів (волинян). Перша згадка про східнослов'янське плем'я сіверян, започатковане на антському етнічному грунті. |
| VI — VIII ст. | Утвердження назви й самоназви «Русь» |
| VII ст. | Просування через територію України «аспарухових болгар» |
| VII — VIII ст. | Формування українського етносу |
| VIII ст. | Формування на Середній Наддніпрянщині племені полян. Формування на етнічному грунті Таврії кримчаків. Закріплення за південними районами України назви «Полудневі землі». |
| VIII — IX ст. | Закріплення за Київською частиною Середньої Наддніпрянщини етнотопоніма та крайноніма «Руська сторона» |
| XI ст. | Перша літописна згадка про Покуття |
| 862 р. | Літописна згадка про утворення за часів легендарного Кия «Польської землі» (землі полян) на Наддніпрянщині |
| IX — X ст. | Відгалуження від східнослов'янського етногенетичного стовбура української етномовної гілки. Закріплення на руському грунті соціального прошарку вікінгів. |
| X ст. | Утвердження крайноніма «Київщина». Утворення Чернігівської етнічної землі. Перший етап відтоку слов'ян під тиском печенігів з степової частини України |
| 907 р. | Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз тиверців |
| 922 р. | Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз уличів |
| 977 р. | Перша літописна згадка про східнослов'янське плем'я деревлян |
| 988 р. | Офіційне прийняття Руссю християнства |
| X ст. | Утворення перших вірменських поселень у Криму |
| X — XVI ст. | Існування першої держави східних слов'ян Київської Pусі |
| 1036 р. | Перша літописна згадка назви «кияни» |
| XI ст. | Другий етап наступу слов'ян на Степ. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Київщини, Переяславщини, Галичини, Холмщини, Підляшшя, Надбужжя, Перемишлянщини, Підкарпатської Русі, Надросся. Відплив слов'янського населення із степової частини України під тиском половців. |
| XI — XIV ст. | Другий етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з утворенням «земель» |
| 1187 р. | Перша літописна згадка про «вукраїну» |
| 1199 р. | Створення об'єднаного Галицько-Волинського князівства на базі племінних союзів волинян, карпатських хорватів, тиверців, частково уличів |
| XII ст. | Залюднення слов'янами-українцями Степу після упадку половецької сили. Утворення етнічних земель України: Новгород-Сіверщини та Сновської землі. |
| XII — XIII ст. | Фіксація історичними документами етнічних земель України: Червоної Русі, Поділля, Волині, Полісся |
| 1274 р. | Перша літописна згадка про Полісся |
| XIII ст. | Татаро-монгольська навала. Проникнення волохів, молдаван та румунів у Закарпаття та Буковинські Карпати. |
| 1387 р. | Утворення етнокрайового об'єднання «Зарубіжна Русь» на базі Львівської, Перемишльської, Сяноцької, Белзької та Холмської земель |
| 1395 р. | Утвердження етнополітоніма «Мала Русь» |
| XIV ст. | Формування етнографічної групи українців — поліщуків. Перша згадка половецькими словниками про козаків. Перша згадка грамотами молдавських господарів про Буковину |
| XIV — XVI ст. | Фіксація історичними документами етнічних земель України: Запоріжжя, Бессарабії, Берестейщини |
| XV ст. | Перша згадка волосько-болгарськими грамотами про Бессарабію («Цара Бессарабську»). Перше розселення на території України (в Бессарабії) циган. Поширення в українському житлі «білої печі». |
| XV — XVIII ст. | Третій етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з колонізацією її земель сусідніми державами |
| 1559 р. | Початок освоєння українським князем Дмитром Вишневецьким (Байдою Вишневецьким) Дикого поля після розгрому ним кримських татар |
| XVI ст. | Утвердження крайноніма «Середня Наддніпрянщина». Формування на Сіверщині етнографічної групи литвинів та етнографічної групи росіян — горюнів. Третій поділ населення України на дві історично-культурні області: східну і західну як результат поділу церкви. |
| Злам XVI — XVII ст. | Колонізаційний рух українського козацтва у південно-східні райони України |
| XVI — XVII ст. | Формування української нації |
| 1650 — 1779 рр. | Утворення на лівобережних землях України Гетьманщини |
| 1682 р. | Початок розселення на території України російських старообрядців |
| XVII ст. | Закріплення за українським Лівобережжям офіційної назви «Малоросія». Формування елітарним ядром України духовного центру Європи — Слов'яно-греко-латинської академії. |
| XVII — XVIII ст. | Українська колонізація «слободних» земель Сходу та Південного Сходу України. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Донщини, Слобожанщини, Кубанщини, Новоросії, Таврії, Задунайської Січі. |
| XVIII ст. | Утвердження самоназв «Україна» і «українці» |
| Кінець XVIII ст. | Інтенсивний землеробський переселенський рух росіян у «слободні» землі України. Пізня хвиля міграції в українські землі білоруських пінчуків. |
| Початок XIX ст. | Масове розселення у південні райони України іноземних колоністів |
| 1991 р., 24 серпня | Прийняття Акта проголошення незалежності України |