Етнічність та етнічна історія України. - Хронологія головних етнічних подій в Україні.

ХРОНОЛОГІЯ ГОЛОВНИХ ЕТНІЧНИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ

VIII тис. до н. е. Початок формування етнічного шару культури. Виокремлення індоєвропейської мови з бореальної.

VII тис. до н. е. — середина І тис. н. е. Переважне побутування символіки скотарського культу

VI — IV тис. до н. е. Існування індоєвропейської етномовної сім'ї

Середина V — перша половина III тис. до н. е. Культура Вінча — один з потоків індоєвропейської культури, пов'язаної зі слов'яно-українською етнічністю

V — III тис. до н. е. Зіткнення двох культурних потоків у степовій зоні України: трипільських землеробів і войовничих кочівників — номадів

IV тис. до н. е. Формування в Україні антропологічного типу масивних європеоїдів — скотарів індоєвропейської культури. Виникнення найдавнішої літератури, що відтворювала сюжети загальної індоєвропейської історії: Іліади та Одіссеї, Авести, Веди, Махабхарати, Рамаями, слов'янських билин.

Злам II — I тис. до н. е. Відгалуження від індоєвропейської етномовної сім'ї слов'янської мовної гілки

XV — XII ст. до н. е. Розселення на території України комарівської та тшинецької археологічних культур, пов'язаних з відособленням слов'ян з індоєвропейського етногенетичного центру

XI — III ст. до н. е. Побутування на території України лужицької, чорноліської, білогрудівської та скіфської археологічних культур

III ст. до н. е. Побутування серед племен степової частини України культу зброї (культу меча)

II ст. до н. е. — II ст. н. е. Формування на території України зарубинецької та пшеворської археологічних культур, пов'язаних із творенням східнослов'янської етномовної гілки

Початок І тис. н. е. Відгалуження від слов'янського етномовного стовбура східнослов'янської гілки

І ст. н. е. Утворення на території Середньої Наддніпрянщини та Полісся двох історично-культурних областей як результат зіткнення зарубинецької і сарматської культур

І — II ст. Початок етнокультурної інтеграції населення України, пов'язаної з поширенням черняхівської культури

II ст. Другий поділ слов'янського населення України на дві історично-культурні області: Верхньодніпровську та Дністровську як результат вторгнення у слов'янський світ готів — носіїв вельбарської культури

Друга чверть II — початок IV ст. Перший поштовх до консолідації різноетнічного населення України

II — IV ст. Війна слов'ян з готами

III — IV ст. Існування пшеворської та черняхівської археологічних культур, пов'язаних із завершенням етногенезу східних слов'ян

Друга чверть І тис. Початок формування київської археологічної культури

III ст. Перша згадка про венедів як східнослов'янську етнічну спільність

IV ст. Вторгнення в землі України гунів і аварів

IV — V ст. Зародження етнічної ідеї східного слов'янства — здобуття незалежності

IV — IX ст. Велике переселення народів через територію України

V — VII ст. Поширення в Україні празької, київської, пеньківської та колочинської археологічних культур — основи етногенезу праукраїнського етносу. Формування на східнослов'янській етнічній основі склавинів і антів.

V — X ст. Перший етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з етнонімічними утвореннями

Початок другої половини І тис. Вузловий період у етногенетичному процесі населення України — формування пріоритету його слов'янської основи

VI ст. Перша східнослов'янська конфедерація, створена на основі племінного союзу дулібів (волинян). Перша згадка про східнослов'янське плем'я сіверян, започатковане на антському етнічному грунті.

VI — VIII ст. Утвердження назви й самоназви «Русь»

VII ст. Просування через територію України «аспарухових болгар»

VII — VIII ст. Формування українського етносу

VIII ст. Формування на Середній Наддніпрянщині племені полян. Формування на етнічному грунті Таврії кримчаків. Закріплення за південними районами України назви «Полудневі землі».

VIII — IX ст. Закріплення за Київською частиною Середньої Наддніпрянщини етнотопоніма та крайноніма «Руська сторона»

XI ст. Перша літописна згадка про Покуття

862 р. Літописна згадка про утворення за часів легендарного Кия «Польської землі» (землі полян) на Наддніпрянщині

IX — X ст. Відгалуження від східнослов'янського етногенетичного стовбура української етномовної гілки. Закріплення на руському грунті соціального прошарку вікінгів.

X ст. Утвердження крайноніма «Київщина». Утворення Чернігівської етнічної землі. Перший етап відтоку слов'ян під тиском печенігів з степової частини України

907 р. Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз тиверців

922 р. Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз уличів

977 р. Перша літописна згадка про східнослов'янське плем'я деревлян

988 р. Офіційне прийняття Руссю християнства

X ст. Утворення перших вірменських поселень у Криму

X — XVI ст. Існування першої держави східних слов'ян Київської Pусі

1036 р. Перша літописна згадка назви «кияни»

XI ст. Другий етап наступу слов'ян на Степ. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Київщини, Переяславщини, Галичини, Холмщини, Підляшшя, Надбужжя, Перемишлянщини, Підкарпатської Русі, Надросся. Відплив слов'янського населення із степової частини України під тиском половців.

XI — XIV ст. Другий етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з утворенням «земель»

1187 р. Перша літописна згадка про «вукраїну»

1199 р. Створення об'єднаного Галицько-Волинського князівства на базі племінних союзів волинян, карпатських хорватів, тиверців, частково уличів

XII ст. Залюднення слов'янами-українцями Степу після упадку половецької сили. Утворення етнічних земель України: Новгород-Сіверщини та Сновської землі.

XII — XIII ст. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Червоної Русі, Поділля, Волині, Полісся

1274 р. Перша літописна згадка про Полісся

XIII ст. Татаро-монгольська навала. Проникнення волохів, молдаван та румунів у Закарпаття та Буковинські Карпати.

1387 р. Утворення етнокрайового об'єднання «Зарубіжна Русь» на базі Львівської, Перемишльської, Сяноцької, Белзької та Холмської земель

1395 р. Утвердження етнополітоніма «Мала Русь»

XIV ст. Формування етнографічної групи українців — поліщуків. Перша згадка половецькими словниками про козаків. Перша згадка грамотами молдавських господарів про Буковину

XIV — XVI ст. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Запоріжжя, Бессарабії, Берестейщини

XV ст. Перша згадка волосько-болгарськими грамотами про Бессарабію («Цара Бессарабську»). Перше розселення на території України (в Бессарабії) циган. Поширення в українському житлі «білої печі».

XV — XVIII ст. Третій етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з колонізацією її земель сусідніми державами

1559 р. Початок освоєння українським князем Дмитром Вишневецьким (Байдою Вишневецьким) Дикого поля після розгрому ним кримських татар

XVI ст. Утвердження крайноніма «Середня Наддніпрянщина». Формування на Сіверщині етнографічної групи литвинів та етнографічної групи росіян — горюнів. Третій поділ населення України на дві історично-культурні області: східну і західну як результат поділу церкви.

Злам XVI — XVII ст. Колонізаційний рух українського козацтва у південно-східні райони України

XVI — XVII ст. Формування української нації

1650 — 1779 рр. Утворення на лівобережних землях України Гетьманщини

1682 р. Початок розселення на території України російських старообрядців

XVII ст. Закріплення за українським Лівобережжям офіційної назви «Малоросія». Формування елітарним ядром України духовного центру Європи — Слов'яно-греко-латинської академії.

XVII — XVIII ст. Українська колонізація «слободних» земель Сходу та Південного Сходу України. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Донщини, Слобожанщини, Кубанщини, Новоросії, Таврії, Задунайської Січі.

XVIII ст. Утвердження самоназв «Україна» і «українці»

Кінець XVIII ст. Інтенсивний землеробський переселенський рух росіян у «слободні» землі України. Пізня хвиля міграції в українські землі білоруських пінчуків.

Початок XIX ст. Масове розселення у південні райони України іноземних колоністів

1991 р., 24 серпня Прийняття Акта проголошення незалежності України

VIII тис. до н. е.	Початок формування етнічного шару культури. Виокремлення індоєвропейської мови з бореальної.
VII тис. до н. е. — середина І тис. н. е.	Переважне побутування символіки скотарського культу
VI — IV тис. до н. е.	Існування індоєвропейської етномовної сім'ї
Середина V — перша половина III тис. до н. е.	Культура Вінча — один з потоків індоєвропейської культури, пов'язаної зі слов'яно-українською етнічністю
V — III тис. до н. е.	Зіткнення двох культурних потоків у степовій зоні України: трипільських землеробів і войовничих кочівників — номадів
IV тис. до н. е.	Формування в Україні антропологічного типу масивних європеоїдів — скотарів індоєвропейської культури. Виникнення найдавнішої літератури, що відтворювала сюжети загальної індоєвропейської історії: Іліади та Одіссеї, Авести, Веди, Махабхарати, Рамаями, слов'янських билин.
Злам II — I тис. до н. е.	Відгалуження від індоєвропейської етномовної сім'ї слов'янської мовної гілки
XV — XII ст. до н. е.	Розселення на території України комарівської та тшинецької археологічних культур, пов'язаних з відособленням слов'ян з індоєвропейського етногенетичного центру
XI — III ст. до н. е.	Побутування на території України лужицької, чорноліської, білогрудівської та скіфської археологічних культур
III ст. до н. е.	Побутування серед племен степової частини України культу зброї (культу меча)
II ст. до н. е. — II ст. н. е.	Формування на території України зарубинецької та пшеворської археологічних культур, пов'язаних із творенням східнослов'янської етномовної гілки
Початок І тис. н. е.	Відгалуження від слов'янського етномовного стовбура східнослов'янської гілки
І ст. н. е.	Утворення на території Середньої Наддніпрянщини та Полісся двох історично-культурних областей як результат зіткнення зарубинецької і сарматської культур
І — II ст.	Початок етнокультурної інтеграції населення України, пов'язаної з поширенням черняхівської культури
II ст.	Другий поділ слов'янського населення України на дві історично-культурні області: Верхньодніпровську та Дністровську як результат вторгнення у слов'янський світ готів — носіїв вельбарської культури
Друга чверть II — початок IV ст.	Перший поштовх до консолідації різноетнічного населення України
II — IV ст.	Війна слов'ян з готами
III — IV ст.	Існування пшеворської та черняхівської археологічних культур, пов'язаних із завершенням етногенезу східних слов'ян
Друга чверть І тис.	Початок формування київської археологічної культури
III ст.	Перша згадка про венедів як східнослов'янську етнічну спільність
IV ст.	Вторгнення в землі України гунів і аварів
IV — V ст.	Зародження етнічної ідеї східного слов'янства — здобуття незалежності
IV — IX ст.	Велике переселення народів через територію України
V — VII ст.	Поширення в Україні празької, київської, пеньківської та колочинської археологічних культур — основи етногенезу праукраїнського етносу. Формування на східнослов'янській етнічній основі склавинів і антів.
V — X ст.	Перший етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з етнонімічними утвореннями
Початок другої половини І тис.	Вузловий період у етногенетичному процесі населення України — формування пріоритету його слов'янської основи
VI ст.	Перша східнослов'янська конфедерація, створена на основі племінного союзу дулібів (волинян). Перша згадка про східнослов'янське плем'я сіверян, започатковане на антському етнічному грунті.
VI — VIII ст.	Утвердження назви й самоназви «Русь»
VII ст.	Просування через територію України «аспарухових болгар»
VII — VIII ст.	Формування українського етносу
VIII ст.	Формування на Середній Наддніпрянщині племені полян. Формування на етнічному грунті Таврії кримчаків. Закріплення за південними районами України назви «Полудневі землі».
VIII — IX ст.	Закріплення за Київською частиною Середньої Наддніпрянщини етнотопоніма та крайноніма «Руська сторона»
XI ст.	Перша літописна згадка про Покуття
862 р.	Літописна згадка про утворення за часів легендарного Кия «Польської землі» (землі полян) на Наддніпрянщині
IX — X ст.	Відгалуження від східнослов'янського етногенетичного стовбура української етномовної гілки. Закріплення на руському грунті соціального прошарку вікінгів.
X ст.	Утвердження крайноніма «Київщина». Утворення Чернігівської етнічної землі. Перший етап відтоку слов'ян під тиском печенігів з степової частини України
907 р.	Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз тиверців
922 р.	Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз уличів
977 р.	Перша літописна згадка про східнослов'янське плем'я деревлян
988 р.	Офіційне прийняття Руссю християнства
X ст.	Утворення перших вірменських поселень у Криму
X — XVI ст.	Існування першої держави східних слов'ян Київської Pусі
1036 р.	Перша літописна згадка назви «кияни»
XI ст.	Другий етап наступу слов'ян на Степ. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Київщини, Переяславщини, Галичини, Холмщини, Підляшшя, Надбужжя, Перемишлянщини, Підкарпатської Русі, Надросся. Відплив слов'янського населення із степової частини України під тиском половців.
XI — XIV ст.	Другий етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з утворенням «земель»
1187 р.	Перша літописна згадка про «вукраїну»
1199 р.	Створення об'єднаного Галицько-Волинського князівства на базі племінних союзів волинян, карпатських хорватів, тиверців, частково уличів
XII ст.	Залюднення слов'янами-українцями Степу після упадку половецької сили. Утворення етнічних земель України: Новгород-Сіверщини та Сновської землі.
XII — XIII ст.	Фіксація історичними документами етнічних земель України: Червоної Русі, Поділля, Волині, Полісся
1274 р.	Перша літописна згадка про Полісся
XIII ст.	Татаро-монгольська навала. Проникнення волохів, молдаван та румунів у Закарпаття та Буковинські Карпати.
1387 р.	Утворення етнокрайового об'єднання «Зарубіжна Русь» на базі Львівської, Перемишльської, Сяноцької, Белзької та Холмської земель
1395 р.	Утвердження етнополітоніма «Мала Русь»
XIV ст.	Формування етнографічної групи українців — поліщуків. Перша згадка половецькими словниками про козаків. Перша згадка грамотами молдавських господарів про Буковину
XIV — XVI ст.	Фіксація історичними документами етнічних земель України: Запоріжжя, Бессарабії, Берестейщини
XV ст.	Перша згадка волосько-болгарськими грамотами про Бессарабію («Цара Бессарабську»). Перше розселення на території України (в Бессарабії) циган. Поширення в українському житлі «білої печі».
XV — XVIII ст.	Третій етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з колонізацією її земель сусідніми державами
1559 р.	Початок освоєння українським князем Дмитром Вишневецьким (Байдою Вишневецьким) Дикого поля після розгрому ним кримських татар
XVI ст.	Утвердження крайноніма «Середня Наддніпрянщина». Формування на Сіверщині етнографічної групи литвинів та етнографічної групи росіян — горюнів. Третій поділ населення України на дві історично-культурні області: східну і західну як результат поділу церкви.
Злам XVI — XVII ст.	Колонізаційний рух українського козацтва у південно-східні райони України
XVI — XVII ст.	Формування української нації
1650 — 1779 рр.	Утворення на лівобережних землях України Гетьманщини
1682 р.	Початок розселення на території України російських старообрядців
XVII ст.	Закріплення за українським Лівобережжям офіційної назви «Малоросія». Формування елітарним ядром України духовного центру Європи — Слов'яно-греко-латинської академії.
XVII — XVIII ст.	Українська колонізація «слободних» земель Сходу та Південного Сходу України. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Донщини, Слобожанщини, Кубанщини, Новоросії, Таврії, Задунайської Січі.
XVIII ст.	Утвердження самоназв «Україна» і «українці»
Кінець XVIII ст.	Інтенсивний землеробський переселенський рух росіян у «слободні» землі України. Пізня хвиля міграції в українські землі білоруських пінчуків.
Початок XIX ст.	Масове розселення у південні райони України іноземних колоністів
1991 р., 24 серпня	Прийняття Акта проголошення незалежності України